Кюкю (страва)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Кюкю
Кюкю сабзі з травами, ягодами барбарису і волоськими горіхами
ТипГаряча закуска
ПоходженняІран, Азербайджан
Схожі стравиФритата

Кюкю (також куку, перс. کوکو‎, азерб. kükü) — іранська та азербайджанська страва. Частіше це вегетаріанська страва, зроблена із збитих яєць, які потім змішуються з різними інгредієнтами.[1]

Опис

[ред. | ред. код]

Для приготування типового кюкю сабзі (на фото) змішують курячі яйця і зелень та приправляють їх сіллю, чорним перцем, волоськими горіхами; іноді додавали борошно, барбарис, пекарний порошок, молотий шафран і куркуму або суміш спецій адв'єх. Далі суміш виливають на попередньо нагріту і змащену олією пательню, накривають і смажать на слабкому вогні до готовності, іноді перевертають або запікають до готовності у гарячій духовці. Деякі кухарі трохи підсмажують трави до того, як додати яйця. Кількість трав зазвичай значно більша за кількість яєчної маси, оскільки яйце скоріше слугує для «утримання» кюкю разом, і тому не є схожим на типовий яєчний омлет. Волоські горіхи і зерешк (ягоди барбарису) є улюбленими прикрасами страви. Кюкю часто нарізають і подають гарячим або холодним з хлібом або рисом, йогуртом, сабзі хордан (тарілка зі свіжими травами) і торші (мариновані овочі). Кюкю може бути як основною стравою, так і закускою.[1] У низці іранських міст ця страва подається на свята.[2][3]

Кюкю є схожим на італійську фритату, арабську страву еггах або відкритий омлет.[4] Зазвичай у кюкю менше яєць, ніж у фритаті, і воно готується менше за часом на слабкому вогні[5] перед тим як його перевернуть[5] або ненадовго досмажать або запечуть для того, щоб закріпити верхній шар.[6]

Варіанти

[ред. | ред. код]

Іранці, серед яких етнічні перси і етнічні азербайджанці, роблять багато різноманітних видів кюкю з великим вибором приправ.[7][8] Деякі варіанти включають у себе кюкю з травами кюкю сабзі (kuku sabzi), кюкю з картоплею (kuku sib zamini), кюкю з лімською квасолею і кропом, бобовий кюкю (kuku shevid-baqala), гарбузовий кюкю, баклажановий кюкю (kuku-ye bademjan), кюкю з кабачком та кюкю з куркою (kuku-ye morgh).[9]

Кюкю сабзі (Kuku sabzi)

[ред. | ред. код]

Одним з найпопулярніших різновидів є кюкю сабзі (перс. کوکوسبزی‎‎, «кюкю зі свіжими травами»), приправлений сумішшю трав та листових овочів (напр. зеленої цибулі, петрушки, цибулі-трибульки, коріандру, кропу, шпинату, листки гуньби сінної) і який має через це темно-зелений колір. Цю страву зазвичай подають на Іранський новий рік (Навруз) і ототожнюється зі стравою, які приносять до частування на Сізде-Бедар (Sizdeh Bedar, 13-й день Іранського Нового Року, який позначає закінчення свят, часто святкують частуванням надворі).[10][11]

Кюкю сіб-заміні (Kuku sib zamini)

[ред. | ред. код]

Іншим популярним в Ірані видом кюкю є кюкю сіб-заміні або кюкю-є сібзамізі (ґіл. کوکو سیب زمینی‎‎, «картопляний кюкю»).[12] Його роблять із подрібненої картоплі, цибулі, шафрану, іноді часнику, цибулі-трибульки, кориці, куркуми чи мускатного горіха. Часто картпляний кюкю готують у формі маленьких пиріжків, але також у вигляді великих млинців або просто запікають/печуть.[13] Цю страву порівнюють із латкес, рьості та іспанською тортильєю.

Див. також

[ред. | ред. код]
  • Еггах, подібна арабська страва;

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ а б Kookoo Sabzi II – Persian Herb Kookoo (an encore presentation). Fig and Quince, Persian Cooking and Culture. 9 січня 2014. Архів оригіналу за жовтня 20, 2014. Процитовано 13 жовтня 2014.
  2. ↑ Kookoo Sabzi (Persian Herb Quiche). Family Spice. familyspice.com. Архів оригіналу за 19 жовтня 2014. Процитовано 13 жовтня 2014.
  3. ↑ Sizedeh Bedhar, 13th Day of Norouz. My Persian Kitchen. Архів оригіналу за 7 жовтня 2014. Процитовано 13 жовтня 2014.
  4. ↑ Najmieh Batmanglij (24 жовтня 2007). A Taste of Persia: An Introduction to Persian Cooking. I.B.Tauris. с. 49. Архів оригіналу за 10 червня 2016. Процитовано 9 жовтня 2018.
  5. ↑ а б Sarah Brown (1984). Vegetarian Cookbook. HarperCollins. с. 127. ISBN 0-7225-2694-6.
  6. ↑ Gillian Riley (1 листопада 2007). Eggs. The Oxford Companion to Italian Food. Oxford University Press. с. 168.
  7. ↑ Nesta Ramazani (1997). Persian Souffles (Kookoo). Persian Cooking: A Table of Exotic Delights. Ibex. с. 53—65. ISBN 0936347775. Архів оригіналу за 4 серпня 2020. Процитовано 9 жовтня 2018.
  8. ↑ Yotam Ottolenghi's aubergine kuku recipe. The Guardian. 2 січня 2010. с. 43. Архів оригіналу за 9 жовтня 2018. Процитовано 9 жовтня 2018.
  9. ↑ Lamborn, Sanam (28 березня 2012). Potato Kuku. My Persian Kitchen. Архів оригіналу за 21 жовтня 2014. Процитовано 13 жовтня 2014.
  10. ↑ Bashar, Laura. Kookoo Sabzi (Persian Herb Quiche). Family Spice. familyspice.com. Архів оригіналу за 19 жовтня 2014. Процитовано 13 жовтня 2014.
  11. ↑ Lamborn, Sanam. Sizedeh Bedhar, 13th Day of Norouz. My Persian Kitchen. Архів оригіналу за 7 жовтня 2014. Процитовано 13 жовтня 2014.
  12. ↑ Khan, Yasmin (2016). The Saffron Tales: Recipes from the Persian Kitchen. Bloomsbury Publishing. с. 76. ISBN 1408868741.
  13. ↑ Kuku-ye Sibzamini (Potato Patties). Vida Vitality, Bad Assing it All The Way. VidaVitality.com. 25 березня 2014. Архів оригіналу за 19 жовтня 2014. Процитовано 13 жовтня 2014.

Посилання

[ред. | ред. код]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/wiki/Кюкю_(страва)